Кравченко Олена Григорівна

Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити,

учень – факел, який треба запалити

Стародавня мудрість

     Учитель української мови та літератури Маслівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Новокаховської міської ради Херсонської області. Лауреат  Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2009».

     У 1999 році закінчила Бериславське педагогічне училище та у 2005 році – Херсонський державний педагогічний університет. Учитель І категорії, стаж педагогічної роботи 14 років.

        В середні віки у французькому місті Шартрі будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу – перевозили тесаний камінь, запитали: «Слухайте, друзі, що ви робите?»

Перший робітник похмуро глянув на того, хто запитував, і роздратовано відповів:

- Тобі що, повилазило? Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому грець!

Другий спокійно сказав:

- Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.

А третій розігнувся, витер спітніле чоло, гарно посміхнувся і з гордістю промовив:

- Я будую Шартрський собор!

   Ідея цієї легенди така: праця – не лише нестерпний тягар чи тільки засіб для матеріального забезпечення, а найперше – джерело творчості й щастя. Саме тому я обрала собі професію вчителя, незважаючи на те, що:

Нема жахливішої роботи, ніж учительська,

Нема виснажливішої роботи від учительської,

Де нерви паляться, мов хмиз сухий,

Де серце рветься в шепоті і чаді.

Але нема щасливішої долі,

Коли людина з Твоїх рук,

Іде у світ – на краплю світ людніє.

              Іван Драч «Дума про вчителя»

     Композитор створює музичні твори, художник – живописні полотна, драматург – шедеври для театру. Учитель – це творець, який створює урок як твір педагогічної майстерності, створює його для дітей і разом з ними. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

    Для мене, як для вчителя, дуже важливо, щоб діти сприймали мене як педагога – людину, яка здатна співпрацювати.  Основним моїм завданням є використання таких навчальних технологій, які б викликали в учнів відчуття дефіциту знань, бажання розібратися у тому, чого вони ще не знають, сприяли розвитку творчої особистості. З  цією метою мною  і було обрано методичну проблему : «Використання інтерактивних технологій  на уроках української мови та літератури».  На мою думку, впровадження  інтерактивних та проектних методик є одним із кроків підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Саме інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями. Вони стимулюють розвиток когнітивних процесів, залучають до активної участі у процесі навчання, заохочують учнів працювати разом, висловлювати свої думки, виражати почуття та використовувати свій досвід, брати на себе відповідальність за навчання та розвивати вміння вчитися.

Інтерактивні технології є предметом досліджень багатьох науковців.

Учені, що зверталися до проблемних питань інтерактивного навчання:

О.Пометун
О.Ісаєва
Л.Пироженко
Г.Сиротенко
Н.Суворова
А.Мартинець

Учителі, що використовували технології інтерактивного  та проектного навчання:

Є.Ільїн
В.Шаталов
Ш.Амонашвілі
С.Лисенкова
В.Сухомлинський
А.Рівін

      Досліджуючи цю проблему, я з’ясувала, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєного матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Проаналізувавши свою роботу, можна зробити такий висновок, що найменші результати можна досягти за умов пасивного навчання ( лекція – 5%, читання – 10%), а найбільшого – інтерактивного (дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%), навчання інших чи застосування отриманих знань одразу ж – 90%. Це, звичайно, середньостатистичні дані, і в конкретних випадках результати можуть бути дещо іншими, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог.

    В наш час відбувається багато змін: нові програми і підручники, оновлений арсенал форм і методів навчання, педагогіка змінюється під впливом інноваційних ідей, які ґрунтуються на вітчизняному й зарубіжному досвіді. Під всі ці зміни нам потрібно підстроюватися, при всьому цьому вміти любити, вірити, знати, поважати, розуміти, розвивати, щоб не втратити своє Я – вчитель. Тому я й обрала собі таке кредо: "Кожен учень у класі  - моя власна дитина. Я їй і мама, і тато, і ціла родина".

    Не  слід забувати відоме ще з античних часів висловлювання: «Розум дитини – не посудина, яку треба наповнити знаннями, а світильник, що слід запалити». Саме таке, на мою думку, покликання вчителя, адже, вчитель – це той же вчений, але у своїй особливій лабораторії, де він всебічно вивчаючи учнів, невпинно творить, щоденно веде пошуки найдосконаліших методів проектування доль і душ людських. Моя мета, як вчителя, виховати особистість ерудовану, неординарну, оригінальну, самостійну, культурну, чесну, а саме головне – обдаровану, а все це можливе лише шляхом використання інтерактивних технологій.

    Суть інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це спів навчання, в якому і вчитель, й учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора, консультанта, спостерігача, фасалітатора.

    Враховуючи відсутність у науковій літературі будь-якої класифікації інтерактивних технологій навчання, то можна визначити їх умовну робочу класифікацію за формами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні технології. Їх розподілено на 5 груп залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

- проективна методика;
- інтерактивні технології кооперативного навчання;
- інтерактивні технології колективно-групового навчання;
- технології ситуативного моделювання;
- технології опрацювання дискусійних питань.

     Інтерактивні технології найбільше відповідають особистісно орієнтованому підходу до навчання. У процесі застосування інтерактивів, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Дані технології найбільше сприяють формуванню в учнів умінь, навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні. Тому основними завданнями інтерактивної технології є:

• розвивати дослідницькі якості особистості;
• розвивати продуктивне творче мислення;
• стимулювання самостійності, ініціативи у навчанні та саморозвиток;
• розвивати комунікативні здібності.

     Серед учнів середніх та старших класів було проведено анкету, де вони повинні були дати відповідь на запитання: «Які форми роботи на уроці Вам найбільше подобаються?» За підрахунками відповідей з’ясувалося, що груповій формі роботи учні віддали найбільшу кількість голосів – 70%; роботі в парах – 15%; індивідуальній роботі – 10%; решта 5%  - не визначилися з вибором. Тому на своїх уроках намагаюся використовувати інтерактивні технології кооперативного та колективно-групового навчання.

     Девіз, який я використовую в своїй роботі: «Учитель живе доти, доки він вчиться; щойно він перестає вчитися, в  ньому помирає вчитель».

     Методика викладання мови та літератури змінилася за останнє десятиліття: особистісно орієнтоване навчання, новітні технології, інтерактивні методи… Саме це спонукає вчителя бути в постійному пошуку методів, прийомів навчання,  які б задовольняли учнів, давали можливість творити, мислити, вчити вчитися. В наш час існує багато різних методів, прийомів, форм, видів і  для мене головним завданням є не заплутатися в цих нетрях, тому я глибоко займаюся самоосвітою, створила папку-порадник для вчителя, яка постійно поповнюється новою інформацією. «Повноцінність вчителя визначається не віком, не стажем, а лише здатністю до самовдосконалення».

     Моя робота як учителя не зациклюється лише на роботі над проблемою. Крім проведення уроків за розкладом, даю ще й відкриті уроки та виховні години, проводжу позакласні заходи, виступаю на шкільних педрадах, міських семінарах, приймаю  активну участь в позашкільних заходах та участь в міських олімпіадах. Щорічно в школі проводяться предметні тижні, Міжнародний дитячий конкурс з української мови імені Петра Яцика, Шевченківські дні, конкурси читців ( два роки поспіль мої учні займають призові місця в конкурсі з української мови імені Петра Яцика), мовні та літературні вечори, відзначаємо День української писемності та мови, День рідної мови та інші заходи.

     Працюючи в Маслівській школі 14 років, я вже змогла зарекомендувати себе як вчитель.  В даний період є не лише вчителем української мови та літератури, а й учасником шкільної  творчої групи «Продуктивна технології як засіб модернізації сучасного уроку», керівником методичного об’єднання класних керівників (двічі була обрана керівником методичного об’єднання гуманітарного циклу). Я думаю, що на цьому моя діяльність не закінчується, я – лише сходяче  сонце, яке сходить для своїх діянь.