Тема: «А ми тую славу козацькую повік не забудем ...» (Андрій Якович Чайковський «За сестрою». Оповідання з козацької старовини).

 Мета: з’ясувати історичну основу повісті «За сестрою»,  вчити учнів аналізувати повість, характеризувати козаків-запорожців, з’ясовувати фольклорні мотиви, засоби, висловлювати власні судження про геройство і лицарську відвагу головного героя; розбудити в кожному читачеві любов до читання, книжки, зацікавити його минулим свого народу, провести слідами славних пращурів, виховувати лицарські чесноти, почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра, краси, справедливості. 
Теорія літератури: героїко-романтична повість, романтичний герой, композиція, 
пейзаж, літературний портрет. 
Міжпредметні зв’язки: Україна і стосунки з татарами (історія). А. Манастирський «У погоні за татарином» (образотворче мистецтво).  Міста і села, де був Павлусь (географія)

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання: портрет А.Чайковського, репродукція картини А. Манастирського “У погоні за татарином”; дитячі ілюстрації до повісті, “Путівник учня”, “квітка цінностей”.

Методи та прийоми:  “літературний волейбол”, асоціювання, усне малювання, ”, гра “Знайди пару”, робота із запитаннями, бесіда.

Хід уроку

І. Організація уроку. Мотиваційний етап.

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Вч. Доброго дня всім! Я рада вас вітати на нашому уроці.

- Діти, а ви любите, коли до вас приходять гості? Чому? ( бо це весело, радісно, нові зустрічі, обмін інформацією, побажаннями, ділимося думками про наше життя…)

Тож давайте привітаємо один одного добрим словом, побажаємо собі удачі, а нашому  гостеві приємного і корисного перебування у нас.

(Словесний настрій)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

З давніх – давен людям відомо: «дерево життя» - це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного, а третій – майбутнього. Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний взаємозв’язок минулого, сучасного і майбутнього.

Як це розуміти? А так, що навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.                                           
Отже, щоб вірно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, його історію. Саме з цією метою в шкільній програмі вміщено твори на історичні теми. Тому тема нашого сьогоднішнього уроку «А ми тую славу козацькую повік не забудем…»

На сьогоднішньому уроці ми почнемо опрацьовувати зміст повісті Андрія Чайковського з козацької старовини  «За сестрою», зясуємо  фольклорні мотиви твору, художні засоби, пройдемо слідами наших пращурів

ІІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

На минулому уроці ми розглядали життєвий і творчий шлях Андрія Чайковського. Як ви запам’ятали основні факти, ми зараз перевіримо за допомогою гри «Літературний волейбол»

ІV. Сприймання і усвідомлення навчального матеріалу   

1. Бесіда

Ви мене запитаєте: Чому в А.Чайковського так багато творів, що розповідають про історію українського народу?

Спадщина цього найпопулярнішого в Україні кінця XIX – початку XX ст. письменника-історика становить понад 10 томів глибоко патріотичної, цікавої за сюжетами прози. Він писав про реальних людей, які займали чільні місця в нашій історії, кохався в добі козаччини, прагнув, описуючи завзяття, відвагу, самопожертву своїх героїв, виховати в читачів високу національну свідомість, відновити в них історичну пам’ять, щоб відчули вони себе українцями, здатними побудувати власну незалежну державу.

Ось його свідчення.

• “Любіть Україну, любіть своє рідне, хоч воно не дорівнює чужому, але воно своє… Старайтесь це рідне піднести до рівня світових культур. Мені байдуже, чи мої письменницькі праці перейдуть до світової письменницької скарбниці. Я не писав на експорт, лише для свого любого українського народу. І я щасливий сьогодні, що мої простенькі праці зайшли під селянську стріху і там їх радо прийняли”.
• “Захоплення козаччиною і любов до України змусили мене заповнити прірву в нашій літературі історичними оповіданнями”.
•  “Хочу вирвати з рук публіки чужу книжку, а дати свою, що повіла б про рідне та дороге…”.

2. Асоціювання.

- Діти, ви вже почали читати твір вдома, я хочу запропонувати вам укласти асоціативні ряди до слів родина, козаки, татари, війна. Вони підкажуть нам і допоможуть розібрати під час вивчення повісті «За сестрою»

Учнівські відповіді.

Родина – щастя, любов, діти, злагода, вірність.

Козаки – слава, честь, обов’язок, відвага, сміливість.                    ?

Татари – зло, жорстокість, спустошення, полон, ненависть.           ?

Війна – горе, ненависть, смерть.

(Пропонуємо поставити знаки питання навпроти асоціативних рядів до слів козаки, татари, оскільки як серед одних, так і серед інших були мужні, відважні, чесні і справедливі воїни, а були й зрадники. Висновок про це зроблять самі учні після роботи над змістом твору, після повного його аналізу на наступних уроках.)

3. Слово вчителя

Повісті «За сестрою» Чайковського характерні легка манера оповіді, незвичайна простота і душевність. Адже автор писав її для юного читача. Письменник прагнув розбудити любов до читання книжки, зацікавити підлітка минулим свого народу, провести слідами славних предків, розбудити гарячу любов до Вітчизни.

Історична повість «За сестрою» (1907) повертає нас у лиховісну пору татарських набігів на Україну. Доля села Спасівка, що на правому березі річки Самари, поблизу Дніпра, ввібрала в себе гіркий талан багатьох тогочасних українських поселень.

4. Виразне читання уривків, які найбільше запам'яталися, з коментуванням прочитаного.

Наприклад, опис героїчного бою з татарськими наїзниками української жінки Палажки, яка піднялася на захист дітей; уривок, у якому розкривається щира любов Павлуся до своєї сестрички Гані; сцена, де змальовується поєдинок козака Семена Непорадного з татарином. (Такою роботою вводимо школярів у задушевну розмову про твір, даємо їм змогу розповісти про час і місце подій, зображених у ньому.)

5. Евристична бесіда.

— У якому селі відбуваються події і про який рід ідеться?

— Як брат і сестра ставилися одне до одного? Чому саме так?

— Хто займався вихованням дітей за козацькими традиціями?

— Як родина Павлуся захищалася від татарів?

— Що трапилося з кожним із членів родини?

— Хто такий Семен Непорадний?

— Яку роль він відіграв у житті Павлуся?

— Хто лікував малого Павла?

— Із ким Павлусь несподівано зустрівся, коли до Свиридової могили приїхали козаки?

6.Робота з репродукцією картини

Учитель. Цей період історії нашого народу широко представлений і в літературі, і в образотворчому мистецтві.

• Ø Розгляньте репродукцію картини А. Манастирського “У погоні за татарином”. Який момент повісті вона ілюструє? Прочитайте.
• До якого з епізодів намалювали б ілюстрацію ви? Опишіть її.

V.Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу

1. Літературна вікторина

Літературний портрет – опис зовнішності дійової особи в художньому творі. Дає змогу читачам краще уявити зовнішній вигляд персонажа, зрозуміти, як до нього ставиться автор, який у дійової особи твору характер, яка вдача. Портрет у літературному творі «малюється» словом, а не фарбами чи олівцем, як на картині художника. 
Вікторина: «Хто це?» (За описом, який читає учитель, упізнати героя) 
- «Їх стіжкуваті шапки і догори вовною обернені кожухи надавали їм такого страшного вигляду, що, дивлячись на них, кров замерзала в жилах». (Татари, що напали на Спасівку) 
- «Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широ¬чезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сороч¬ка була подерта і замащена... жиласті руки, закінчені п’ястуками, мов довбеньки. ...Згинав залізні штаби, а коня підносив, мов барана». (Семен Непорадний, сторожовий козак) 
- «В одній спідниці, простоволоса, виглядала страшно. Очі набігли кров’ю з лютості та розпуки. В руках держа¬ла сокиру». (Палажка, мати Павлуся) 
- «Йому було вісімдесят літ зроду. Хоч час було йому спочити у якому зимівнику, він «не давався старості» і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою й співом. ...Стріляв з рушниці так, що птиці під час льоту не промахнув. До того ж, він знав, як лічити рани зіллям». (Січовий дід Панас) 

2. Гра «Знайди пару».

Утворіть логічні пари, поєднавши імена героїв повісті з назвами, що позначають родинні зв’язки.

Андрій                                   дочка

Степан                                   молодший син

Палажка                                старший син

Петро                                     мати

Павло                                     батько

Ганна                                     дід

3. «Встановити відповідність»: Скільки років героям? 
дід Андрій 13 
Павлусь 40 
Ганна 30 
Петро 70 
Степан 18 
Палажка 45 
дід Панас 15 
Семен Непорадний 80 
Відповідь: дід Андрій 70, Петро 18, Павлусь 15, Ганнуся 13, Степан 45, Палажка 40, дід Панас 80, Семен Непорадний 30.

4. Робота над засобами твору

 У повісті багато приказок, прислів’їв, порівнянь, фразеологізмів.
Народні приказки і прислів’я: «Мовчи язичку – їстимеш кашку», «Не скачи у воду, як не знаєш броду», «Не питай, а на вус мотай», «Не ймення тебе красить, а ти його краси», «Де дві газдині, там хата неметена». 
Порівняння: «спасівчани жили тут, наче в якій фортеці», «у животі бурмоче, наче б гриміло», «все, наче б зачароване, замовкло», «довгий спис, наче гадючий язик», «наче шуліка на курча, впав татарський аркан на голову Степана», «кинувся, наче б з ланцюга хотів відірватися», «оба червоні, мов буряки», «кінь став гнати, мов вітер», «коня підносив, мов барана», «кинулась, мов ранена левиця», «мусили бігти, мов собаки», «біля нього, як пестунка», «тихо, як в усі», «заворушилися, як мурашки», «сумний був, як сова вполудне», «татарин, як спутаний кінь, що добре наїсться», «чорна, як ніч, хмара», «було ясно, як удень», «татарин навантажений лізе, як рак», «підкрадався, як кіт», «ніж заблищав на сонці, як срібло», «бігали руки, як у ткача», «згуртувались, як вівці над сіном», «голодний, як вовк», «татарські коні, як гуси в лету», «татари роїлися, як оси», «гнали вперед, як хорти за серною», «держав татарина, як теля на мотузку», «козаки налетіли, як яструби», «голову скручу, як горобцеві», «очі, як у вовкулаки», «скочив на коня, як птах», «у голові гуло, як у млині». 
Фразеологізми (пояснити значення): 
«хлопців наче водою хто оббіляв» - зупинилися, припинили бійку, «на вуc намотати» - запам’ятати, «стягнув брови з досади» - став похмурим.

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання

1.Взаємооцінювання

Консультант оцінює за схемою:

1. Найкраще відповідали…

2. Менш активними були…

3. На жаль, мало відповідали

    2. Анкетування

•  1. Чи задоволений ти результатами своєї роботи, процесом уроку? Чому?
• 2. Що ти зрозумів і дізнався нового?
• 3. Що здивувало? Що сподобалось? Не сподобалось? Чому?
• 4. Чи досягнув ти поставлених цілей?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

 Обов’язкове

1) Дочитати повість до кінця

2) Заповнити “Візитну картку твору” (Назва твору. Автор. Дата написання. Тема твору. Герої. Враження).

Додаткове

Виконати тести

За бажанням: намалювати ілюстрацію до оповідання.

Додаток

Візитна картка твору

Тестові завдання 
1.Кого взяли у полон татари? 
а) Ганну та Палажку; 
б) Палажку та Степана; 
в) Ганну та Степана. 
2. Село біля річки Самари? 
а) Коджамбаку; 
б) Спасівка; 
в) Петрівка. 
3. На чому зміг утекти із села Павлусь? 
а) осел; 
б) верблюд; 
в) кінь. 
4. Кого зустрів Павлусь у степу? 
а) козаків; 
б) татар; 
в) спасівчан. 
5. Кого спіймав Семен Непорадний? 
а) Девлет – гірея; 
б) Мустафу, сина девлет – гірея; 
в) Мустафу, сина Сулеймана. 
6. Де Павлусь збирався шукати Ганну? 
а) у Криму; 
б) у Києві; 
в) у Томаківці. 
7. Кого зустрів Павлусь, коли залишив козаків? 
а) батька, вони поїхали додому; 
б) харциза, вони поїхали у Спасівку; 
в) харциза, який продав хлопця татарам. 
8. Куди татари відвезли Павлуся? 
а) до Бахчісараю; 
б) до Коджамбаку; 
в) до Анатолії. 
9. Хто провів чотири роки у Сулеймана – ефенді і допомагав Павлусеві, коли той був у полоні? 
а) Степан Непорадний; 
б) Остап Швидкий; 
в) Степан Судак. 
Ключ. Відповіді на запитання відмітити у таблиці. Букви, які отримали, поставити в правильному порядку. Прочитати те, що вийшло. 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
а Р Л Ї Е Б Т О Т С 
б І С Й З С Л І Ю Р 
в А Б О Є Ж Г З Ш В